Сьогодні Сорок святих; закликайте весну та добряче ряст потопчіть

 Сьогодні Сорок святих; закликайте весну та добряче ряст потопчіть

Сьогодні День сорока Севастійських мучеників (сорок святих, або сорок мучеників). В Україні здавна вважалося, що з цього дня має розпочатися справжня весна, тому матері випікали з тіста по сорок «жайворонків» чи «голубів» і віддавали дітям, щоб вони, ходячи вулицями, закликали птахів із вирію. У деяких місцях випікали печиво, що нагадувало птахів, і відносили його сусідам, аби краще неслися гуси й висиджували яйця. Діти, взявши печиво, вибігали за село й наспівували веснянки. Власне, з цього дня дозволялося починати веснянкові забави. Хлопці, побачивши диких гусей, кидали їм услід соломинки з побажанням: «Гуси, гуси! Нате вам на гніздечко і на здоров’ячко, а нам на тепло!»

На півдні України в цей день (в інших регіонах – на Теплого Олекси) пасічники починали виставляти вулики з омшаників. Якщо було холодно, то стукали в стінку, приповідуючи: «Нуте ви, бджоли, готуйтеся, бо прийшла пора. Йдіть і не лінуйтеся, приносьте густі меди, і рівні воски, і часті рої господу Богу на офіру (пожертву), а господареві на пожиток!»

За звичаєм, у цей день дівчата варили сорок вареників. Але найбільш символічним був обряд «топтати ряст». Вважалося, що той, хто навесні потопче його, убезпечить життя й здоров’я протягом року. Тому всі, навіть літні й кволі, виходили в поле і, притупуючи ногами по зелених сходах, казали: «Топчу, топчу ряст. Дай, Боже, потоптати і того году діждати!»

Хоч цей день і вважався провісником весни, але люди вірили, що ще можуть бути сорок приморозків: «Сорок святих ще принесуть сорок морозів», «Сорок святих сорок лопат снігу викинуть».